Є одним з перших заповідників України. Він був створений у 1968 р. на площі 12 000 га як державний заповідник. У 1992 р. — отримав статус біосферного.

Спочатку до його складу входили Чорногірський та Угольський гірські заповідні масиви. Після кількох реорганізацій його території, загальна площа значно збільшилася і складає 57880 га . З них 31995 га знаходяться у користуванні заповідника, а 25885 га увійшли до складу заповідника без вилучення від користувачів.

Територія Карпатського біосферного заповідника складається з дев'яти відокремлених масивів, які розташовані в межах висот 180 - 2 060,8 м над рівнем моря в різних районах. Завдяки такій територіальній структурі, при відносно незначній площі, заповідник досить повно репрезентує як ландшафтне, так і біогеографічне різноманіття Східних Карпат. Тут представлені добре збережені та слабо порушені людською діяльністю передгірні діброви, гірські букові, мішані та смерекові ліси, криволісся, субальпійські та альпійські луки. В заповіднику охороняється понад 1100 видів вищих судинних рослин, 64 види ссавців, 173 види птахів, 9 видів плазунів, 13 видів земноводних, 23 види риб, близько 10 000 видів безхребетних тварин. Тут представлені найкраще збережені карпатські екосистеми, які служать оселищами для багатьох рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин. 64 види рослин і 72 види тварин, які охороняються у заповіднику, занесені до Червоної книги України.

Чорногірський заповідний масив розташований на південих макросхилах однойменного гірського хребта в межах висот від 700 до 2 060,8 м над рівнем моря, включаючи схил г. Говерли (2 060,8 м). Сучасна площа масиву складає 16375 га.

Більша частина масиву має середньогірний тип рельєфу у вигляді крутосхилових відрогів головного хребта та хребтів нижчих порядків. Вони розчленовані численними притоками Білої Тиси. Для високогір'я характерний м'яко-випуклий гребінь головного хребта з окремими льодовиковими формами — карами та троговими долинами.

Клімат Чорногори помірно континентальний зі значною кількістю опадів, що обумовлює наявність добре розвинутої гідромережі.

Чорногірський заповідний масив характеризується значною різноманітністю рослинного покриву. Панівним типом рослинності є ліси. Чисті букові ліси поширені слабо. Лісовий покрив складений, в основному, мішаними деревостанами з бука, ялиці білої та смереки. З висотою вони змінюються чистими зональними смеречниками, які переходять в пояс криволісся із гірської сосни, вільхи зеленої та ялівцю сибірського. Верхня межа лісу проходить на висоті 1500-1600 м. Під впливом надмірного випасу в багатьох місцях є штучно зниженою. Вище розташовані ділянки субальпійських та альпійських лук. Характерною рисою флори і фауни Чорногірського масиву є значна видова різноманітність і високий процент участі ендемічних видів.

Флора представлена, в основному, групою монтанних, субальпійських та альпійських видів. У високогір'ї зустрічаються такі рідкісні рослини, як анемона нарцисоцвіта, атрагена альпійська, гірчак живородний, наскельниця лежача, зозулині сльози серцелисті, родіола рожева, рододендрон східнокарпатський, сон білий, тирличі висняний, жовтий, крапчастий. В межах лісового поясу — гронянка півмісяцева, волошка Кочі, лілія лісова, чемерник червонуватий, вовчі ягоди звичайні та інші.

Центральним ядром фауни хребетних Чорногірського масиву є види тайгового та альпійського комплексів. У високогір'ї на висоті біля 1800 м зустрічаються снігова нориця та альпійська тинівка, занесені до Червоної книги України. Лише в Чорногірському масиві зареєстровано татранську норицю. Характерними мешканцями хвойних та мішаних лісів Чорногори є трипалий дятел, жовтоголовий корольок, біловолий дрізд, глухар, рись, ведмідь тощо.