|
Сторінка 4 з 4
Стаття 31. Припинення дії дозволу на зброю
Дія дозволу на зброю припиняється у разі:
закінчення терміну дії, на який його було видано, у разі не продовження в порядку, встановленому цим Законом;
припинення постійного проживання власника зброї на території України;
конфіскації чи сплатного вилучення зброї, бойових припасів чи патронів до газової зброї на підставі вироку суду або постанови органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення;
ліквідації підприємства, установи, організації або припинення трудових відносин, у зв'язку з якими було видано дозвіл на зброю;
смерті власника зброї.
ГЛАВА VII
ЗБЕРІГАННЯ І ПЕРЕМІЩЕННЯ ЗБРОЇ ТА БОЄПРИПАСІВ ДО НЕЇ
Стаття 32. Зберігання зброї
Право на зберігання зброї надається юридичним та фізичним особам, які отримали у встановленому порядку ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з обігом зброї або дозвіл на зброю чи придбання, ввезення або вивезення зброї, боєприпасів до неї і патронів до газової зброї.
Зброя повинна зберігатися в умовах, що забезпечують її схоронність, безпеку зберігання та виключають доступ до неї сторонніх осіб. Цивільна зброя при зберіганні повинна знаходитися у стані, що виключає можливість її миттєвого застосування.
Для зберігання відомчої зброї і бойових припасів, що належать різним організаціям, дозволяється створення пунктів централізованого зберігання на базі підприємств, що мають особливі статутні завдання або ліцензію на створення та функціонування стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів чи ліцензію на функціонування відкритого митного ліцензійного складу зброї та боєприпасів.
Вимоги до обладнання та порядку відкриття та роботи пунктів централізованого зберігання зброї і боєприпасів на базі підприємств, що мають особливі статутні завдання або відповідні ліцензії, встановлюються нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, а пунктів, створених на базі митних ліцензійних складів, - Митним комітетом України спільно з Міністерством внутрішніх справ України.
До оформлення прийняття спадщини, у разі тривалого (більше трьох місяців) відрядження власника зброї, проходження ним військових зборів чи служби у Збройних Силах України, а також за наявності інших поважних причин, з дозволу органу внутрішніх справ допускається тимчасове зберігання зброї без права користування у дорослого члена сім'ї або у близького родича власника зброї при дотриманні правил її зберігання.
Стаття 33. Носіння і перевезення зброї
Право на носіння та перевезення зброї, боєприпасів до неї мають власники або користувачі зброї, які отримали і мають при собі дозвіл органів внутрішніх справ на зброю або ліцензію на здійснення діяльності, пов’язаної з обігом зброї, чи дозвіл на придбання, ввіз або вивіз зброї, за винятком випадків, передбачених пунктом 7 статті 17 цього Закону.
Правила носіння службово-штатної зброї встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Правила здійснення перевезень відомчої зброї визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
Стаття 34. Експорт та імпорт зброї
Експорт та імпорт цивільної, службово-штатної зброї і боєприпасів до неї здійснюються після проведення сертифікації зброї за дозволами Міністерства внутрішніх справ України підприємствами, організаціями та громадянами, що мають ліцензії на виробництво, ремонт та реалізацію цивільної зброї, боєприпасів до неї і патронів до газової зброї, а також холодної зброї, на створення та утримання стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів.
Ввезення зброї, боєприпасів та патронів до газової зброї для проведення їх сертифікації без права реалізації здійснюється у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону.
Ввезення та вивезення одиничних зразків цивільної зброї та боєприпасів до неї громадянами України проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ввезення зброї, що належить іноземним юридичним особам, а також інших вантажів, що охороняються озброєною охороною інших держав, одиничних зразків службово-штатної зброї іноземними громадянами та посадовими особами здійснюється відповідно до укладених міжнародних договорів і міжурядових угод України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Охоронці, що супроводжують вантаж, мають право ввозу і вивозу належної їм службово-штатної зброї на підставі відповідним чином оформлених документів. Після прибуття до пункту призначення такі особи здають зброю на тимчасове зберігання до обладнаного для зберігання зброї приміщення організації, що прийняла вантаж, або до місцевого органу внутрішніх справ. Після передачі вантажів така зброя у дводенний термін повинна бути вивезена з території України.
Мисливська та спортивна зброя може ввозитися іноземцями в Україну за наявності відповідного дозволу органів внутрішніх справ та угоди про полювання, укладеної з мисливськими господарствами за погодженням з Міністерством лісового господарства України або запрошення міністерств та інших центральних органів державної влади, а також підприємств, що мають ліцензії на створення та утримання стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів для участі у спортивних змаганнях.
Міністерства та інші центральні органи державної влади або підприємства, що запрошують іноземців для участі у полюванні чи спортивних змаганнях, зобов'язані забезпечити надійне зберігання зброї та набоїв до неї, що ввозяться.
Така зброя повинна бути вивезена з України у термін, встановлений зазначеною угодою чи запрошенням.
Стаття 35. Транзит зброї
Транзит через територію України зброї, що належить іноземним юридичним і фізичним особам, а також інших вантажів, що охороняються озброєною охороною інших держав, здійснюється відповідно до укладених міжнародних договорів та міжурядових угод України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
ГЛАВА VIII
ОБЛІК ЗБРОЇ. ПРАВОВІ ГАРАНТІЇ КОРИСТУВАЧІВ ЗБРОЇ
Стаття 36. Облік зброї
Вся виготовлена в Україні зброя, а також зброя, ввезена на її територію, підлягає облікові, який здійснюється шляхом збору, систематизації та реєстрації відомостей про наявність, стан та використання зброї в Україні в цілому, Автономній Республіці Крим, областях, містах і районах.
Система обліку і порядок реєстрації зброї визначаються цим Законом та нормативними актами Кабінету Міністрів України.
В Україні ведеться інформаційна картотека слідів, що за лишають на кулях та гільзах, сертифікованих видів і систем зброї. Відомості до картотеки вносяться за результатами проведення сертифікації такої зброї після внесення даних до Державного збройового кадастру. Порядок проведення контрольних відстрілів з одиничних зразків окремих видів і систем зброї, а також органи, відповідальні за ведення картотеки, визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
Стаття 37. Права і обов'язки власників зброї
Юридичні та фізичні особи, що придбали зброю (боєприпаси, патрони до газової зброї) у власність або набули її у повне господарське відання, мають право:
володіти, користуватися і розпоряджатися ними з дотриманням положень цього Закону;
передавати зброю для тимчасового зберігання та користування іншим особам, у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України;
отримувати компенсацію вартості зброї і боєприпасів у разі їх сплатного вилучення або добровільної здачі.
Власники зброї зобов'язані дотримувати правил, встановлених законодавством щодо обігу зброї, зокрема:
реєструвати та перереєстровувати належну їм зброю;
своєчасно вносити плату за реєстрацію і перереєстрацію зброї;
повідомляти органи внутрішніх справ про реалізацію зброї та знімати реалізовану зброю з обліку у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України;
забезпечувати схоронність зброї і бойових припасів;
користуватися зброєю відповідно до її цільового призначення;
вести облік придбаної відомчої зброї та набоїв до неї;
забезпечувати безперешкодний прохід і допуск до зброї працівників, що здійснюють державний контроль за обігом зброї, на територію підконтрольних об'єктів і місць зберігання зброї, а також надавати їм необхідну документацію;
за вимогою органів внутрішніх справ пред'являти зброю, дозвіл на зброю та інші документи на контроль;
негайно повідомляти органи внутрішніх справ про втрату або викрадення зброї, боєприпасів та дозволу на зброю, а також про зміну місця проживання, ім'я чи прізвища;
мати при собі дозвіл на зброю у разі її носіння чи транспортування.
Стаття 38. Користування зброєю та її застосування
Державні органи, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, посадові особи та громадяни користуються зброєю відповідно до її цільового призначення на підставі дозволів на зброю, передбачених статтею 27 цього Закону.
Для виконання обов'язків, пов'язаних із захистом життя, здоров'я, житла і майна громадян, а також об'єктів, що підлягають охороні, та для самозахисту від злочинних посягань громадянам, які мають особисті дозволи на зброю, надається право застосувати її як крайній захід у разі:
відбиття збройного чи групового нападу на приміщення державних органів, підприємств, установ і організацій, що охороняються зазначеними особами, а також для звільнення їх у разі захоплення;
відбиття збройного чи групового нападу на зазначену особу, членів її сім'ї або інших громадян чи іншого нападу, якщо їхньому життю чи здоров'ю загрожує небезпека;
затримання особи, яка вчинила злочин і намагається втекти або вчинити опір;
запобігання незаконній спробі насильно відібрати зброю;
захисту від злочинних посягань на своє житло та майно або житло та майно інших громадян;
знешкодження тварин, що загрожують життю чи здоров'ю громадян.
Перед застосуванням зброї особа, яка має особистий дозвіл на зброю, повинна чітко попередити про намір її застосовувати, крім випадків збройного нападу, групового, коли напад є раптовим, здійснюється із застосуванням транспортних засобів, а також коли її життю чи життю інших громадян загрожує безпосередня небезпека.
У разі ураження нападаючого внаслідок застосування зброї особа, яка її застосувала, повинна негайно викликати швидку медичну допомогу та вжити заходів для забезпечення охорони місця події, негайно повідомити орган внутрішніх справ за місцем застосування зброї.
Забороняється застосовувати зброю у випадку значного скупчення людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи, а також щодо жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку чи з вираженими ознаками інвалідності і неповнолітніх (крім випадків вчинення ними збройного нападу чи збройного опору, групового нападу, що загрожує життю чи здоров'ю осіб, зазначених у частині другій цієї статті, або інших громадян) та проти працівників правоохоронних органів під час виконання ними службових обов'язків.
За перевищення прав, передбачених цією статтею, винні особи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Стаття 39. Вилучення, реалізація та знищення вилученої зброї, боєприпасів до неї і патронів до газової зброї
Зброя, боєприпаси до неї та патрони до газової зброї вилучаються за рішенням державних органів, що видали ліцензію на здійснення підприємницької діяльності, пов'язаної з обігом зброї, або дозвіл на зброю, чи інших уповноважених органів у разі:
відсутності ліцензії на виробництво, ремонт, реалізацію зброї і боєприпасів, створення та утримання стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів, здійснення інших видів діяльності, пов'язаних з обігом зброї або дозволу на зброю;
притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності за правопорушення, скоєні з застосуванням або порушенням правил обігу зброї, боєприпасів до неї та патронів до газової зброї, до" прийняття рішення у встановленому порядку;
прийняття рішення про платне вилучення, конфіскацію чи звернення стягнення на майно у порядку, встановленому чинним законодавством;
у випадках, передбачених частиною 2 статті 30 та частиною 2 статті 43 цього Закону.
Вилучена зброя, боєприпаси до неї та патрони до газової зброї зберігаються в органах внутрішніх справ до остаточного вирішення питання в порядку, передбаченому законодавством. Після усунення підстав для вилучення зброї і боєприпасів, а також після прийняття спадщини і отримання дозволу на придбання зброї вони у десятиденний термін повертаються особі, у якої були вилучені.
Конфіскація зброї і бойових припасів здійснюється у випадках і в порядку, передбачених чинним законодавством України.
Вилучена зброя і бойові припаси, які не можуть бути повернені особі, у якої були вилучені, підлягають реалізації за вказівкою власника у відповідності з законодавством.
Технічно непридатна зброя може бути придбана для колекціонування, ремонту та як комплектуючі частини суб'єктами підприємницької діяльності, що займаються виробництвом, ремонтом та реалізацією цивільної зброї і боєприпасів до неї, створенням та утриманням стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; технічно непридатні набої та патрони до газової зброї знищуються.
Вилучення зброї, боєприпасів до неї та патронів до газової зброї здійснюється з дотриманням вимог, встановлених Кримінально-процесуальним, Цивільно-процесуальним кодексами України, а також Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Порядок реалізації вилученої зброї і знищення непридатних до використання боєприпасів встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Стаття 40. Страхування цивільної відповідальності
Власники зброї підлягають обов'язковому страхуванню цивільної відповідальності, яке здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну третіх осіб (фізичних та юридичних) внаслідок застосування зброї.
Стаття 41. Недопустимість обмеження прав виробників, власників та користувачів зброї
Права виробників, користувачів і власників зброї можуть бути обмежені у разі невиконання ними своїх обов'язків у випадках, передбачених законодавством.
Рішення про вилучення зброї та боєприпасів до неї, патронів до газової зброї, припинення, не подовження, анулювання чи зупинення дії дозволів на зброю, ліцензій на здійснення діяльності, пов'язаної з обігом зброї, відмова у їх видачі, реєстрації придбаної зброї, видачі сертифікату чи результату медико-біологічного дослідження, а також інше рішення, що обмежує права, передбачені цим Законом, повинно бути оформлене уповноваженим на це органом чи посадовою особою у письмовому вигляді з викладенням мотивів та підстав його прийняття.
Оригінал або належним чином завірена копія рішення не пізніше десятиденного терміну з дня прийняття вручається власнику зброї чи іншій особі, стосовно якої воно було прийняте.
У разі порушення термінів видачі або прийняття рішень та інших документів, передбачених цим Законом, зацікавлена особа має право звернутися з позовом до суду.
Стаття 42. Відповідальність за порушення законодавства про зброю
Особи, винні у порушенні порядку обігу зброї та боєприпасів до неї, незаконному вивезенні за межі України сировини, матеріалів, обладнання та технологій для створення зброї, а також у її розкраданні, несуть відповідальність згідно з законодавством.
Порушення порядку ввезення, термінів вивозу зброї, боєприпасів до неї та патронів до газової зброї іноземними юридичними та фізичними особами, встановленого частиною 4 статті 22 та частиною 8 статті 34 цього Закону, а також порушення ними порядку їх обігу на території України, тягне за собою вилучення і конфіскацію відповідних предметів у порядку, встановленому законодавством.
Шкода, завдана громадянинові чи юридичній особі незаконними діями чи рішеннями державних органів і їх посадових осіб з питань обігу зброї, відшкодовується у повному обсязі за рахунок держави відповідно до законодавства.
ГЛАВА IX
ДІЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ
Стаття 43. Дія міжнародних договорів
Якщо міжнародним договором України, що має форму Закону, встановлено інші правила обігу зброї, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору України.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України “Про зброю”
Норми проекту Закону „Про зброю” спрямовані перш за все на захист життя, здоров'я громадян, їх власності, на зміцнення громадської безпеки, боротьбі із злочинністю, запобіганню незаконного розповсюдження та обігу зброї, зміцненню міжнародного співробітництва в цих питаннях.
По своїй суті та структурі законопроект не вносить у правове поле України чогось принципово нового. Він лише систематизує ті норми, що зараз діють у десятках нормативно-правових актах, відомчих інструкціях тощо. В той же час у законопроекті усунені зайві бюрократичні перепони, що мають місце у дозвільній системі сьогодні і не відповідають сучасним вимогам.
Завдяки ініціативам членів авторського колективу громадяни України у 1993 році отримали право на користування газовою зброєю, через деякий час - нарізною довгоствольною зброєю (зміни і доповнення були внесені до Закону України “Про власність”). Члени авторського колективу депутати України В.Недригайло (2 скликання Верховної Ради України) і О.Данильчук (3 скликання Верховної Ради України) вносили законопроекти Закону України “Про зброю” на розгляд Верховної Ради України, весь час удосконалюючи його правові норми. В цей час з¢ явились законопроекти інших авторів, які просто компілювали поданий проекту.
Жоден з законопроектів інших авторів не мав позитивних висновків компетентних органів та відгуків від зацікавлених організацій і громадян. Тільки один законопроект “Про зброю”, який раніше вносився на розгляд Верховної Ради України, має позитивний висновок науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради України, а також 29 відгуків організацій щодо підтримання законопроекту на відміну від аналогічних проектів Закону України “Про зброю”, внесених раніше, які до речі також побудовані на основі законопроекту нашого авторського колективу. Такі “удосконалення” зруйнували логіку законопроекту, його цілі і структуру.
В законопроекті, який вноситься на розгляд Верховної Ради України, вперше встановлені категорії дозволів на зброю по видах повноважень і цілей їх використання суб'єктами дозвільної системи. Сконструйовані важелі протидії чиновницькому свавіллю, яке реально має місце в процесі обігу зброї.
Удосконалена і логічно побудована структура Закону. Розкрито більш повно значення спеціальних термінів, що використовуються. Проведена більш чітка класифікація видів зброї.
На відміну від інших законопроектів повністю регулюється обіг газової зброї та патронів до неї (нехтувати обігом цього виду зброї самооборони просто небезпечно).
Проект вперше включає законодавче визначення поняття “холодної зброї”, що усуває можливість невиправданого поширеного їх тлумачення в практичній діяльності і дозволяє здійснювати детальну регламентацію її обігу.
Вперше введена класифікація боєприпасів до вогнепальної зброї.
З огляду на забезпечення безпеки обігу зброї встановлені більш зважені вікові дані для користувачів зброї, у тому числі гладкоствольної, газової і пневматичної - з 21 року; нарізної і комбінованої довгоствольної - з 25 років; зброї самооборони з гумовими і іншими кулями несмертельної дії - з 25 років.
Враховуючи думку Міністерства внутрішніх справ України виключено положення про дозвіл на придбання короткоствольної нарізної зброї громадянам, передбачена заборона використання електрошокових пристроїв.
Чітко і в звуженому варіанті закріплюється право окремих категорій посадових осіб з огляду на забезпечення їх особистої безпеки виходячи із специфіки виконуваної роботи на користування вогнепальною, нарізною, короткоствольною зброєю самооборони, в тому числі народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівних посадових осіб Адміністрації Президента України, а також працівників правоохоронних органів.
Конкретизовані терміни розгляду заяв громадян на видачу зброї. Збільшено термін дії таких дозволів з трьох до п' яти років.
Передбачена можливість поновлення реєстрації та колекціонування технічно несправної зброї, яка раніше підлягала знищенню.
Спрощена процедура спадкування зброї, в тому числі іменної. Чітко визначена процедура і умови анулювання ліцензій. Детально врегульовані питання вилучення, припинення та анулювання дозволу на зброю. Визначається порядок транзиту зброї.
Закріплюється виключне право МВС України у вирішенні питань щодо експорту, імпорту невійськової зброї.
В цілях безпеки користування зброєю самооборони вводяться інститути спеціальних курсів та здача іспитів з норм права, матеріальної частини і техніки стрільби. Підвищується роль міліції громадської безпеки МВС України з цих питань.
Стаття 38 Закону щодо користування та застосування зброї охоплює чіткі норми права на її застосування, а також на заборону застосування, що недбало виписана в інших законопроектах.
Стаття 40 законопроекту вперше регулює законні основи цивільної відповідальності.
Закріплено поширення міжнародних договорів не тільки на ввіз та вивіз зброї, але й на обіг зброї у повному обсязі.
Проект Закону сконструйовано таким чином, що він не потребує додаткових асигнувань з бюджету. Навпаки, окремі його норми будуть приносити додаткові прибутки до бюджету країни, введення Закону „Про зброю” викличе створення в України значної кількості робочих місць.
Народні депутати України
Л.Черновецький
О.Римарук
Інформація взята з http://www.hlpu.org.ua
|