mijsvit.com.ua - Дикий кабан

Дикий кабан (Sus scrofa attila Thom.) - парнокопитий ссавець роду свинячих, один з родоначальників свійських порід свиней.

Населяє вологі ліси і чагарники, зарості очерету та річкові плавні Європейської області. Тримаються невеликими групами як правило неподалік води. На Україні поширені у лісах і лісостепових смугах. Погано пристосовані до глибокого снігу, що пояснює їх перебування в мішаних широколисних лісах західної України та Карпат (до 1 800 м).

Довжина тіла зрілих особин іноді сягає 2 м, висота в холці - до 1,1 м. Вага не рідко перевищує 300 кг. Самиці трохи менші та легші. Тіло значно зжатіше та коротше від свинячого та вкрите обрідною щетиною темно-бурого, коричневого, іноді сірого кольору. Морда видовжена, у самців вистаючі ікла, довжиною до 22 см, в поперечному розрізі трикутної форми. Останні використовуються в жорстоких бійках між самцями - своїми іклами кабани здатні наносити потужні удари по напрямку знизу-вверх, не рідко спричиняючи у суперників важкі травми. До природного захисту можна віднести товстий шар жирової тканини (2-5см), яка відіграє здебільшого захисну функцію. Кабани полюбляють тертись об дерева та валятись в болоті, після чого суміш болота та деревинної смоли застигає на їх щетині, утворюючи своєрідну "броню", яка нерідко захищає їх від мисливських куль. Дикий кабан, порівняно з домашньою свинею, має довші та грубіші ноги, що дозволяє йому швидко бігати. Зір порівняно поганий.

Кабан - нічна всеїдна тварина. В раціон здебільшого входить їжа рослинного походження - паростки і коріння рослин, жолуді, насіння, горіхи, трава. До тваринного раціону відносяться дощові хробаки, різноманітні комахи, ящірки та змії, жаби та дрібні пташки, які гніздяться на землі. Нерідко нападають кабани і на крупних тварин, хворих або поранених - бували випадки нападу на оленів. Іноді їдять здихоту.В зимній період кабан здатен прорити рилом мерзлий грунт глибиною до 20см і більше в пошуках їжі.

Влаштовує ночліг в грунтових заглибинах глибиною 30-50 см з вистеленим листям дном. Місце ночівлі покидають у разі поганих умов існування або у разі, якщо їх хтось потурбує.

Розмножуються дикі кабани здебільшого навесні або восени, якщо самиці народились взимку. Після 4 місяців вагітності народжуюються п'ять, іноді шість цілком зрячі та добре розвинені поросята. Перші 4 місяці після народження мають характерне смугасте забарвлення вздовж спини з світло-рудих та чорних смуг, що маскує їх від хижаків в густих заростях очерету.

Дикий кабан - мисливський звір, цінний задля м'яса, шкіри, щетини та іклів. Полювання на нього пов'язане з підвищеним ризиком - поранені сікачі (молоді представники диких кабанів) нерідко кидаються на мисливців та наносять рвані рани іклами та топчуть передніми лапами. Для цього іноді в мисливських угіддях влаштовують штучні підвищення, що захищають людей від атак кабанів. Якщо такого підвищення поблизу немає, можна відскочити вбік при нападі сікача. Після невдалої атаки, кабан рідко повторює свій напад.