БЕРКУТ (Aquila chrysaetos)

Інша назва, котрою послуговуються європейські народи - золотий орел, німецька назва - кам'яний орел. Фінська назва - котка, угорська - szirtisas. З древності на Русі відома також інша назва птаха - халзан.

Великий, довжиною до 85-90 см і масою від 3-х до 6.5 кг, енергійний, рухливий птах. Таксономічно вважається типовим орлом. Має довгі та відносно вузькі крила, потужні лапи з гострими кігтями. Самки помітно більші за самців, але мають однакове темно-буре забарвлення. Задня частина голови та шиї забарвлені у рудуватий колір. Молоді особини мають світлий хвіст з темною смугою. Для виду характерна суттєва морфологічна мінливість в залежності від регіону походження.

Вид поширений у Євразії (від лісотундри до Кавказу), Північно-Західній Африці, Північній Америці. В Україні зустрічається в Карпатах, в Білорусі за даними 1986 р (В.Алешка), відмічена пара птахів у Вітебському районі. Однак, за останнє десятиліття жодної гніздової пари не знайдено в Могильовській, Гроднинській, Мінській областях. Покинув цей птах і територію Прип'ятського заповідника. Оселяються беркути звичайно в великих лісових масивах, на островах в заболочених місцевостях. В Карпатах беркути гніздяться у важкодоступних місцинах у горах. Гнізда беркутів можуть сягати діаметра 3-х і висоти 2-х метрів. Зручні гнізда використовуються птахами багато років підряд, якщо вони не відчувають загрози або негативного впливу оточуючого середовища. Кожна пара може мати кілька запасних гнізд в межах кормових угідь. В гнізді звичайно 1-2 яйця біло-кремового кольору (з'являються в квітні). Насиджування триває півтора місяці.

Перші 30 днів після вилуплення орлята вкриті білим пухом. Протягом наступного місяця їх тіло поступово вкривається пір'ям. Молоді птахи набувають здатності літати вже в 75-80 денному віці, але перебувають під опікою батьків протягом року до наступного періоду розмноження. Від року до періоду статевого дозрівання молодь активно кочує. Дорослі сформовані пари осілі. Беркут - типово моногамний птах. Пари формуються на все життя. В природі беркути живляться крупними та середніми за розмірами ссавцями - дикими козенятами та поросятами, зайцями. З птахів полює за глухарями, тетеруками, рідше за різноманітними водоплаваючими.

Беркут шукає здобич здалеку і йде на ціль з великої віддалі прямо, розвиваючи величезну швидкість. Набравши спочатку темп на махах крил, він переходить на падаюче ковзання з притиснутими кінцями крил; в цей момент в нього розгорнуте лише передпліччя. З свистом розсікаючи повітря, він стрімко летить на ціль, абсолютно прямо. В цей момент він майже непомітний, оскільки площа його фігури в цей момент, якщо дивитися спереду, робиться мінімальною. Доганяючи жертву, він виходить з піке, ловлячи її кігтями.