На перший погляд, приготування тарані є процесом не складним, якщо мова йдеться про рибу невеликих розмірів. У разі, якщо ви спіймали велику рибу і бажаєте зробити з неї солону закуску до пива, пропоную ознайомитись з певними основами класичного в’ялення великої риби...

Якщо рибка маленька, достатньо її спотрошити, вимити, добряче обліпити сіллю з середини та просто повісити сохнути. Але якщо риба чимала - починаючи з 200г, рецепт в'ялення трохи складніший, тож розкажу про нього детальніше.

Рибу потрібно обмити від піску, мулу і слизу. Потрошити у цьому разі її не бажано, оскільки тоді вона дещо втрачає смак.
На дно емалерованої посудини насипаємо дрібнокам’яну сіль,з розрахунку 3 кг риби на 1 упаковку солі. Кладемо в посудину боком найбільші рибини, а зверху - менші, кожен шар риби добряче присипаючи сіллю.
Коли вся риба укладена, накриваємо її кришкою, яка вільно проходить по діаметру в середину нашої ємкості. Добряче прижимаємо її та ставимо на неї вантаж з розрахунку 1:1 - тобто 3кг риби має бути навантажено 3кг вантажу. Як прес можна використовувати цеглини або пластикові пляшки з водою.

Посудину потрібно залишити в холодному місці (приблизно 5-8^ос) на преіод для риби до 300г - до 4 діб, для більшої, термін має бути відповідно збільшений.
Підчас засолення риба пускатиме сік, тож потрібно періодично його зливати. Коли сік перестане виділятись, це означає, що рибу можна виймати.
Вийнявши з посудини, потрібно промити рибу під холодною водою, щоб очистити від солі, після чого покласти в миску, залити холодною водою та витримати добрих годин вісім.

Вішаємо рибу за нитку через очі, або через хвіст - це впливатиме на специфічність смаку. Якщо вішати рибу через очі, в процесі стікання соку отримаємо більш гіркий присмак; якщо вішати за хвіст - таранька вийде більш ніжною.

Далі наступає найвідповідальніша фаза в’ялення - сушка. Для цього залишаємо рибу сушитись в обтягнутій марлею кімнаті, щоб захистити її від сідання мух. Наприклад, я вішаю рибу під дахом із сіном, оскільки маю приватний будинок в селі. Останній варіант є найкращим - в літній період при високих температурах риба сохне там дуже швидко та не потрібно остерігатись мух.

Знаком готовності тараньки є її висихання - це добре відчувається, якщо її взяти в руки. Також, якщо затулити нею світло, риба має в м’ясних місцях просвіт і дає темний жовтогарячий колір.

Корисна порада:
Не шкодуйте солі, оскільки пересолену рибу можна відмочити та позбавити надмірної солоності.
Пишіть відгуки і доповнення!