Термін «цифрова фотолабораторія» дедалі ширше набирає популярність
серед сучасних фотографів. Хоч суть цього слова має зовсім інший сенс,
ніж класична фотолабораторія з хімічними реактивами, ванночками та
червоним світлом для роботи з плівкою 35мм, сам термін підкреслює
важливість середовища, в якому проводиться обобка, форматування та друк
цифрових фотографій.
У цій статті ми перечислемо цифрове апаратне забезпечення та оформлення приміщення фотолабораторії.
Організація приміщення фотолабораторії
Основним з найважливіших чинників, який формує основну робочу атмосферу
у фотолабораторії є світло. Воно повинно відповідати певним
стандартам для вірної оцінки зображення на моніторі і його подальшого
редагування.
Хоч монітор випромінює світло для формуваня зображення, все ж сторонні чинники можуть впливати на перегляд зображення.
Зокрема, негативними світловими чинниками варто вважати загальне і зовнішнє освітлення.
Занадто яскраве загальне освітлення робить зображення більш темним, відволікаючи увагу на сторонні об’єкти.
Кольорова температура світла також може впливати на якість перегляду і
оцінки зображення на моніторі. Зокрема, сонячним вечиром світло має
жовтувато-теплі тони, що надає тепле забарвлення зображенню на
моніторі. В результаті надмірної корекції зображення в бік холодних
температур, його кольоровий баланс в оригіналі може бути порушено.
В ідеалі робоче приміщення повинно допускати регулювання яскравості як загального,
так і зовнішнього освітлення. На вікна бажано встановити жалюзі, а на
електричні лампи денного світла (5500 К) - застосувати регулятори
потужності. На монітор було б добре вдягнути спеціальний кожух для попередження
потрапляня бокового світла.
У будь якому випадку яскравість освітлення приміщення не повинна перевищувати яскравість монітору.
Окрім зменшення яскравості світла, сприяти правильній оцінці та
редагування зображення можуть не яскраві відтінки стін (в ідеалі – 18%
сірі тони) та відсутність яскравих предметів поблизу монітору, які
потрапляють в поле зору.
Якщо зображення потребує високої точності корекції, для уникання власного відзеркалення
на моніторі слід вдягати неяскравий одяг.
Комп’ютер
Якщо фотокамера є оптичним пристроєм для захоплення зображення та перенесення його в цифровий формат, то комп’ютер – це пристрій для покращення якості і формування готового результату.
Оскільки сучасні фотокамери дозволяють отримувати знімки досить великої роздільної здатності, вимоги до продуктивності апаратного забезпечення комп’ютеру повинні бути відповідні.
Зокрема, слід розглядати наступні складові апаратної системи, які впливають на продуктивність роботи комп’ютеру вцілому.
Процесор.
Це своєрідний мозок комп’ютеру, який виконує підрахування усіх завдань, які покладаються на комп’ютер.
Коли користувач переглядає, повертає або застосовує фільтр до зображення, процесор непомітно виконує велику кількість математичних операцій. Тому чим більше продуктивність процесору, тим швидше комп’ютер справлятиметься з поставленими завданнями.
Швидкодія сучасних процесорів вимірюється в ГГц ( ГігаГерцах ), тобто в мільярдах тактових циклів процесора за одну секунду.
Рекомендованою тактовою частотою процесора для роботи з великими зображеннями наразі можна вважати від 2,1 ГГц і вище.
Швидкість шини.
Шина – це своєрідна магістраль в середині комп’ютеру по якій перетікає інформація між процесором та іншими його апартними складовими. Відповідно, для досягнення оптимальних швидкісних показників комп’ютеру потрібно увагу на її швидкість. Швидкість шини наразі вимірюється в МГц (МегаГерцах). Невдовзі очікується перехід швидкісного показника на ГігаГерцовий (ГГц) поріг.
Рекомендованою частотою шини можна вважати від 533МГц і вище.
Оперативна пам’ять.
Виходячи з назви, не важко здогадатись призначення цього апаратного складового. Оперативна пам’ять виконує функцію тимчасового збереження інформації на великій швидкості. Цією інформацією можуть бути найрізноманітніші дії – редагування зображення, ведення історії змін і т.д. Для роботи із зображеннями більшого розміру, необхідно більше оперативної пам’яті.
Пам’ять оперативного запоминаючого пристрою (ОЗП) вимірюється в Мегабайтах (Мб) та Гігабайтах (Гб). Для ефективної обробки зображеннь великої ємності, рекомендовано від 512 Мб і більше оперативної пам’яті.
Оперативна пам’ять на стаціонарних комп’ютерах легко доповнюється новими модулями, тож даний параметр можна вважати найпростішим методом прискорення системи.
Накопичувач на жорстких дисках.
Жорсткий диск, або як ще його називають «вінчистер» - основний пристрій для збереження готової інформації всередені комп’ютеру. Хоч вінчистер не є найнадійнішим сховищем для фотографій, тим не менше, маючи резервні копії досить зручно переглядати та редагувати альбоми зображень безпосередньо на комп’ютері без використання сторонніх носіїв.
При виборі жорсткого диску потрібно звернути увагу на його розмір – чим більше розмір жорсткого диску, тим більше інформації на нього можна записати. Цією інформацію можуть бути як фотографії, так і програми для роботи з ними, а також виділені обсяги буферної пам’яті, яка використовується для тимчасового зберігання різноманітної інформації при переповненні оперативної пам’яті.
Окрім номінальної ємності вінчистерів, яка наразі складає вже понад 250 Гб, потрібно звернути увагу на швидкість обертів їх дисків, яка вимірюється в обертах за хвилину. Як правило швидкість обертів складає від 5400 до 1000 об/хв. Рекомендованою швидкістю обертів дисків для роботи з фотографіями можна вважати від 7500 об/хв.
Деякі виробники дають і інші характеристики своїм виробам, зокрема це швидкість передачі даних, а також середній час пошуку (тобто середній час пошуку певного фрагменту). Усі ці параметри впливають на швидкість обміну даними пристрою з іншими системами в комп’ютері.
Важливими чинниками швидкості обміну інформації між жорстким диском та комп’ютером є інтерфейси підключення вінчистерів. Наприклад, інтерфейс підключення Ultra ATA/100 має швидкість передачі даних 100Мбайт/сек., а більш сучасний інтерфейс Ultra ATA/133 забезпечує швидкість 133 Мбайт/сек.
Мережа
Якщо фотолабораторія не обмежується одним комп’ютером та потребує зручного колективного доступу до будь яких знімків незалежно від їх фізичного розташування, важливу роль відіграє правильно організована мережа передачі даних.
Якщо раніше для перенесення інформації з одного комп’ютеру на інший було достатньо записати дані на гнучку дискету, то зараз без швидкісних каналів передачі даних просто не обійтись. До таких каналів відноситься мережа Ethernet.
Для роботи великої кіькості комп’ютерів в мережі Ethernet необхідний центральний концентратор. Завдяки концентратору кожен комп’ютер отримує швидкісний доступ до інших комп’ютерів, що підключені до мережі.
При організації мережі Ethernet існує вибір швидкості передачі даних, яка підтримується апаратно. Швидкість вимірюється в мільйонах біт (Мегабіт) або мільярдах біт (Гігабіт).
Наразі найбільш характерною швидкістю для мережі Ethernet є 100 Мб/с. Проте все далі набуває популярність гігабітна мережа Ethernet.
Існують і інші способи організації мережі робочих комп’ютерів, зокрема до них можна віднести безпровідні радіоканальні мережі назразок стандарту 802,11 зі швидкістю ~11Мбіт/с, проте такої швидкості вкрай недостатньо для зручного обміну данними і розглядати їх далі не будемо.
Монітор
Високоякісний, точно відкалібрований монітор є одним із найважливіших компонентів фотолабораторії у процесі редагування фотографій та підготовці їх до фотодруку.
Розмір монітору.
Це питання стосується швидше не практичності а зручності перегляду фотографій. Звісно, при можливості варто обирати найбільший монітор, проте не слід забувати про робочий простір на робочуму столі і відстань розміщення такого монітору від робочого місця.
Найрекомендованішими розмірами слід вважати 17-21 дюймові і більші діагоналі.
Монітори на електропроменевих трубках та LCD.
Не дивлячись на великий технічний прогрес покращення якості LCD моніторів, не припиняються суперечки стосовно їх основних конкурентів у графіці - електропроменевих моніторів. Тож я поясню тільки основні їх відмінності, а вибір за вами.
До основних переваг LCD можна віднести:
-
Малі габарити
-
Нешкідливість
-
Відсутність прогріву
-
Заощадження енергії
Перевагами ж електропроменевих моніторів можна вважати:
-
Гарна якість зображення
-
Живі кольори
-
Стабільність картинки при зміні куту погляду
-
«Живі» чорні тони
-
Широкі можливості калібрування
-
Відносно низька вартість.
Виходячи з цього, вибір монітору для професійної і насамперед якісної роботи з графікою стає досить нелегким і компромісним завданням. З одного боку виграючи в плюсах LCD, програємо в якості картинки і навпаки.
Хоч спеціалісти стверджують, що термін життя електропроменевих моніторів складає не більше 5 років через зростання попиту LCD, для професійної роботи з фото слід обрати електропроменеві монітори.
Якщо дозволяє бюджет, можна користуватись двома комп’ютерами або спеціальним відеоадаптером з двома роз’ємами і відповідно – двома різними моніторами. Це є досить зручним рішенням, якщо ви проводите багато часу за редагуванням і оптимізацією фото а також часто друкуєте текст та виконуєте іншу роботу, не пов’язану з графікою.
Однією з причин використання двох моніторів також слугує той факт, що правильно відкалібрований монітор має «погашені» відтінки, і на такому моніторі буде важко читати текст та виконувати інші операції.
Варто також зауважити, що калібрування LCD здійснюється апаратними методами і можливо потребуватиме додаткових затрат, порівняно з безкоштовним програмним калібруванням у електропроменевих моніторах.
Власне калібрування монітору - велика окрема наука, деталі якої можливо будуть розглянуті у наступних статтях або за потребою читачів.
Властивості електропроменевих моніторів.
Технологія виготовлення електропроменевих моніторів використовується досить давно, і завдяки її чималому розвитку наразі можливе чудове відображення зображення на моніторах цього типу.
Основними перевагами електропроменевих моніторів є різкість зображення, частота оновлення (понад 100 ГГц), точність відображуваних кольорів і можливість програмного калібрування.
Різкість монітору визначається кроком точки екрану. Це так би мовити міра відстані між пікселями одного тону. Чим дрібніше крок точки монітору, тим краще від відображає деталі. Тому крок точки електропроменевих моніторів повинен бути не менше 25 мм.
Частота оновлення означає наскільки часто монітором оновлюється зображення. Якщо частота оновлення монітору мала, він починає мерехкотіти, що з часом втомлює очі.
Мінімальною робочою частотою оновлення електропроменевого монітору вважається 75-85 ГГц.
Електропроменевий монітор повинен мати плоский екран, що попереджатиме ефект зміщення зображення та утворення на ньому світлових плям від стороннього падаючого світла.
Властивості LCD моніторів.
Технологія рідкокристалічних моніторів має інший принцип роботи, оскільки зображення в на його екрані формується без участі падаючих з трубки електронів, як це виконано в електропроменевих моніторах.
Основними формуючими елементами зображення в LCD моніторах є рідкі кристали, які візуально змінюють колір в залежності від поданого на них струму. Проте, відтінки сірого регулюються підсвідкою фону, а не забарвленням пікселів, як це виконано у електроннопроменевому моніторі, що фактично унеможливлює повноцінне калібрування монітору такого типу.
При виборі монітору LCD слід звернути увагу на коефіцієнт контрасності. Якщо цей коефіцієнт не значний, монітор не спроможний видати певний діапазон деталей.
Для прикладу, коефіцієнт контрасності в електропроменевих моніторах складає 1:800 і більше, в той час як у більшості LCD – 1:450, тому для рідкокристалічних моніторів це є мінімум для роботи з фотографіями і на це слід звернути увагу.
Принтер
Підчас роботи над зображенням, у фотографа може виникнути потреба звірити відповідність відтінків або ж роздрукувати готову фотографію.
Також класична фотокартка виконана на папері має матеріальну форму, більш звичну для людини і приносить більше задоволення від проробленої роботи.
Якщо говорити про принтери для друку фотовідбитків, варто враховувати наступні фактори:
-
Тип принтеру;
-
Формат або розмір відбитків;
-
Тип паперу для фотодруку.
Струменеві принтери.
Струменеві принтери – найбільш популярні і дешеві апарати для друку якісних фотографій в цифровій фотолабораторії.
Принцип роботи таких струменевих принтерів як Canon та HP заключається в розігріві фарби всередині картриджу, спричиняючи збільшення об’єму і тиску фарби, що дозволяє з високою точністю розпилити фарбу на поверхню паперу.
А такий виробник як Epson використовує запатентовану технологію створення вібрації задопомогою електричного розряду, що буквально струшує краплю фарби на папір.
Обидва варіанти є досить точними в цифровому друкі зображень і при виборі струменевого принтеру важливо звернути увагу як на окремі моделі так і на фірми-виробники друкуючих пристроїв.
Фарби для струйних принтерів.
Для струменевих притерів існує два типи фарб – піментні і на основі барвників.
Більшість принтерів адаптовані для роботи тільки з одним типом фарби, тому при виборі принтеру слід звернути увагу і на тип фарби, з яким він працює.
Фарби, на основі барвника забезпечують більш живі та енергічні кольори, проте є менш довговічними і більш чутливими до світла та інших факторів.
Фотографії, виконані цими фарбами використовуються зачасту для попередніх показів фото клієнту при відсутності можливості показу на моніторі.
Пігментні фарби мають кращі показники довговічності, проте поступаються якістю картинки фарбам попередньому типу.
Фарби пігментного типу потрібні для комерційного друку фотографій, з метою їх тривалого збереження.
Термічні сублімаціонні принтери.
Принтери цього типу, як заявляють виробники, виправдовують свою високу ціну вищою якістю знімку, дозволяючи друкувати його в «півтоновому» режимі.
Це забезпечується не піксельним (крапковим) відображенням барв на папері, а шляхом перекритого змішування.
Термічні сублімаціонні принтери діють по принципу нагріву кольорової плівки, фарби з якої переходять в газоподібний стан і просочують собою папір. В результаті виходить зімок, який дуже схожий на традиційний фотознімок, виконаний в хімічній фотолабораторії.
Крім того, такий знімок є більш довговічним і практично водонепроникним.
Мінусом принтерів такого типу є відсутність калібрування кольору, як це виконано в струменевих принтерах.
Формати відбитків.
При виборі принтеру, також слід звернути увагу на формат паперу з яким він працює. На сучасному ринку вдосталь принтерів з різними робочими форматами, які здатні друкувати фото від 10х15 см до 101,6х152,4 см і більше.
Багато моделей старших принтерів підтримують зміну робочого формату паперу, шляхом зменшення рамки пазу та зміною власного програмного режиму. Тому, враховуючи наявність даної функції, варто купувати якнайбільший принтер враховуючи свої бюджетні можливості.
Основні і допоміжні аксесуари
Пристрої для читання з карт пам’яті або кардрідери.
Багато фотокамер комплектуються USB адаптером для передачі знімків на комп’ютер без вилучення картки-носія з гнізда. Проте, такий метод у фотоапаратах старших типів не досить зручний, точніше значно зручніше вилучати картку-накопичувач з фотоапарату та користуватись кардрідером, ніж постійно під’єднувати сам апарат перетворюючи його у великий пристрій для читання карт пам’яті.
При виборі пристрою для читання карт пам’яті слід враховувати тип карти пам’яті з якими планується працювати та швидкість передачі даних.
Останній нюанс визначається типом з’єднання з комп’ютером – USB або FireWire. Якщо мова йде про інтерфейс USB, слід обрати стандарт USB 2.0, що забезпечує порівняно вищу швидкість, ніж стандарт USB 1.0. Для підтримки стандарту USB 2.0 в комп’ютері має бути однойменний порт.
Тип з’єднання FireWire відрізняється меншою швидкістю обміну данними (до 400Мбіт/с), навідміну від USB 2.0 (480 Мбіт/с).
Комп’ютерна миша.
Ведучи мову про вибір координаційно-направляючого пристрою – миші, хотілось акцентувати увагу на оптичних типах, принцип роботи яких заснований на лезерному аналізаторі руху. Порівняно з кульковими аналогами, оптичні миші не засмічуються механічно, тому не мають «відмов», а рухи їх точні навіть на гладких поверхнях.
Графічний планшет.
Графічний планшет виконує не менш важливу координаційно-направляючу функцію методом малювання світловим пером по спеціальному планшеті. Основною перевагою такого планшету є близька аналогія з реальним олівцем і папером, що дозволяє малювати безпосередньо в графічному редакторі без використання сканеру.
Світлове перо значно точніше за мишу, оскільки керується двома пальцями, а не всією рукою. Також даний інструмент реагує на силу натискання.
У цифровій фотолабораторії графічний планшет використовується для корекції зображення, затемнення і освітлення окремих ділянок, виділення ділянок, які потребують високої точності та багатьох інших функцій.
Однією з відомих фірм виробників є
Wacom, яка передбачає багато опцій в налаштуванні графічного планшету та широким асортиментом розмірів. Зокрема, оптимальнішим вважається 22,86х30,38 см.
Додати коментар